- вібчий
- -ча, -че, Вр.З іншої місцевості, чужий.
- Вібчий чловек або чуджий не зна наших звичаїв.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
вібчий
Смотреть что такое "вібчий" в других словарях:
общий — общ, обща, обще. Заимств. из цслав., вместо исконнорусск. обчий, др. русск. обьчии, обьче нареч., ст. слав. обьшть κοινός, πᾶς (Супр.), болг. общ, общи, сербохорв. о̏пħӣ, словен. obči, чеш. оbес община, селение, общество , оbесny общий , польск … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
самогубчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
